Збройний напад росії на Україну призвів до складної гуманітарної ситуації, яка торкнулася усіх верств населення – особливо жінок і дітей, людей похилого віку та осіб з обмеженою мобільністю, які вимушено залишили свої домівки в обмін на безпечне місце проживання. Становище переселенців надалі залишається вкрай складним, оскільки на них накладається низка психологічних проблем пов’язаних із травмою війни, питання з працевлаштуванням, житлом, освітою, комунікацією та інтеграцією. Зіткнувшись з цими життєвими перипетіями, переселенці ще тривалий час відчуватимуть сильний стрес, самотність та відчуження. Здатність справлятися з цими станами позитивно впливає на соматичне та психічне здоров’я, та поведінку.
Основна мета проєкту – отримання знань про всі вище перелічені почуття та віднаходження стратегічних методів задля їхнього подолання. Важливими елементами дослідження будуть характеристика взаємозв’язків між відчуттям глобальної самотності та трьома її компонентами емоційного, соціального та екзистенційного характеру. Проєкт передбачає проведення порівняльного дослідження з використанням Шкали самотності (SBS) авторства З. Доленги та Копінг-поведінки в стресових ситуаціях (CISS) (Н. Ендлер, Дж. Паркер) в польській адаптації П. Щепаніка, Й. Стрелау, K.Вжеснєвського та авторської анкети, котра дозволила зібрати широку інформацію щодо соціально-демографічних факторів респондентів. Отримані результати дослідження будуть представлені у статтях, під час міжнародної конференції та у фінальному звіті.
Проєкт здійснюється дослідницькою групою Державного закладу вищої освіти «Колегіум Вітелона» (Польща), керівник проєкту – д-р Беата Скварек, професор, Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, Рівненського державного гуманітарного університету та Краківської академії імені Анджея Фрича Моджевського. Фінансування здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, виділених Міністерством освіти і науки Польщі в рамках програми “Наука для суспільства II”.
