Для того, щоб із студента викристалізувався справжній діамант, потрібно три складові – знання, подорожі та враження. Упродовж 5-ти днів навчальної подорожі здобувачі освіти 2,3 та 4-го курсів історичного факультету Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка відвідали польську столицю Підкарпаття – Жешув (Ряшів), де мали можливість освоїти культурні цінності Європейської держави, а також налагодити комунікацію та отримати досвід від колег із Польщі.
Жешуву присвоєна почесна відзнака України «Місто-рятівник». Студентам було дуже важливо відвідати воєводське місто, адже воно стало шлюпкою порятунку для багатьох українців, в тому числі студентів, від першого дня повномасштабної та наглої війни Росії проти України.
Організатором поїздки була кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України ДДПУ Іванна Лучаківська. Поїздка тривала у період з 11 по 15 липня 2022 року. Надана можливість була Жешувським університетом за сприяння ректора Сильвестра Чопека.
Першою відміткою на карті захоплюючої подорожі студентів історичного факультету було відвідування міста Ланьцут та його помпезного палацу. Ланьцутський замок або, як його називають місцеві – палац Потоцьких, є одним з найбільш збережених не тільки на Прикарпатті, а й у Польщі архітектурних споруд такого типу. Цей замко-парковий ансамбль східної Польщі з першого погляду полонив душу істориків своїм розмахом. Сам палац був закладений в першій половині XVII століття князем Станіславом Любомирським. Його золоте століття припало на другу половину XVIII століття, коли Ланьцутською садибою володіли його тезоіменитий нащадок з дружиною Ізабеллою. Пейзажний парк зустрів квітучими липами та пахучими юками. Замок прикрашений рідкісними предметами мистецтва, які вразили своєю помпезністю, а статую Любомирського у вигляді Купідона виліпив сам Антоніо Канова. Також студентів, як майбутніх науковців зацікавила бібліотека замку, адже вона є однією з найбільших у Польщі та має у своєму фонді понад 22 тисячі томів. Після смерті княгині Ізабелли в 1816 році Ланьцут перейшов до її онуків з роду Потоцьких. А по завершенні Другої світової війни палац-замок був націоналізований і перетворений в загальнодоступний музей. З 1961 року кожного травня в садибі проходять дні камерної музики, а в 1996 році в палаці відбулася зустріч глав дев’яти держав Центральної Європи. Побачене у палаці дуже сильно вразило студентів та надихнуло на подальше дослідження замку у своїх наукових роботах.
Також здобувачі освіти відвідали археологічну лабораторію Жешувського університету, де їх радо зустріла магістр Сильвія Єнджеєвська. Для студентів була проведена екскурсія приміщенням, де зберігаються важливі речові археологічні знахідки – кераміка, фрагменти біжутерії, документи, які було знайдено на околицях Жешува.
Здобувачів освіти ознайомили з передовими технологіями археологічних досліджень, навчила користуватися інструментами, необхідними для дослідження.
Жешувський yніверситет – найбільший сучасний заклад вищої освіти у південно-східній Польщі, де велика увага приділяється професійному розвитку студентів та їх майбутньому. Університет покликаний надавати універсальні знання. Тож українські студенти мали можливість зустрітись із проректором з навчальної роботи та студентських справ зазначеного університету професоркою Ельжбєтою Рокош.
За круглим столом студенти ознайомились із концепцією навчання, яка власне базована на наукових дослідженнях, проведених видатними спеціалістами, і спрямована на отримання студентами практичних вмінь, враховує світові напрями розвитку науки та різноманітні потреби ринку праці. Водночас здобувачі освіти Дрогобицького університету поділились досвідом здобуття вищої освіти в Україні. Опісля на студентів чекала екскурсія бібліотекою Жешувського університету, яка одразу ж вразила своїми масштабами. Триповерховий комплекс налічує 790-тисячну колекцію книг, оснащений комп’ютерною технікою і має доступ до більш ніж 21 тис. найменувань електронних журналів і 220 тисяч найменувань книг в електронному вигляді, що робить її надзвичайно цінною у зборі навчального матеріалу при підготовці до семінарів.
До того ж, на третій день академічної мобільності студенти мали зустріч із бургомістром міста Риманів Войцехом Фарбанцем, який всіляко підтримує Україну та українців в непростий для нашої держави час війни. Пан Войцек допомагає матеріально, організовує благодійні ярмарки для збору коштів на передову, опікується українськими студентами, приймає біженців з нашої державами. Його велокодушна любов та відданість до українського народу відчувається у деталях. Бурмістр прийняв студентів-істориків у будинку мерії. Після цього мер особисто провів екскурсію курортним містечком Риманів-Здруй. Це курорт на південно-сході Польщі, розташоване в Підкарпатському воєводстві в графстві Кросно, приблизно в 2 км на південь від міста Риманів. Славиться він своєю лікувальною водою. Джерело мінеральної води було виявлене тут в 1876 р. Популярність сусіднього спа-курорту Івонич-Здруй викликала величезний інтерес у власників Риманова Анни і Станіслава Потоцьких, які почали шукати схожі джерела в долині річки. Потоцькі взяли з собою хіміка Тутуса Славіка, який виявив у джерелі високу концентрацію йоду та заліза. Незабаром тут був побудований перший санаторій, і встановлена система водопостачання, проведена з джерела. У 1882 році новий спа отримав срібну медаль на виставці в Кракові. З цього моменту курорт швидко розвивався. Студенти історичного факультеті пройшлись стежками курортного містечка до джерела, де власне спробували лікувальну воду, відвідали галерею мистецтв та ознайомились із творами польських художників.
Пізніше історики відправились у місто Сянок, де мали екскурсію Музеєм народної архітектури, відомим як, «музей під відкритим небом». Одним із найцінніших музеїв дерев’яної архітектури та народної культури в Європі. Особливою окрасою музею є три церкви східного обряду: церква з Грузової, збудована в 1731 р., лемківська церква з Ріпок 1801 р. та греко-католицька церква з Росолина 1750 р. Особливу увагу студенти звернули на дерев’яну синагогу, де зберігається стародавня Тора. Музей під відкритим небом дав підстави для порівняння української та польської культур і вкотре допоміг переконатись у тому, що Україна – це європейська держава, у всіх її проявах, передовсім у культурі, мові, традиціях.
Така академічна мобільність сприяла встановленню внутрішніх та зовнішніх інтеграційних зв’язків, дала змогу отримати нові компетентності, підвищити ефективність наукових досліджень, а також збагатила індивідуальний досвід здобувачів освіти.
Учасники проекту: Сениско Юлія (ІП-42Б), Алтуніна Роксолана (ІП-31-Б), Клиса Ольга (ІП-21), Шморгун Софія (ІП-22Б), Таньчин Василина (ІП-42Б), Ольга Хомин( ІП-21Б)
