Змагаючись за стипендію, не стримуйте емоцій!
Поради тим, хто хоче виграти грант на навчання в іншій державі.
Ви мрієте про закордон, але не хочете їхати туди як турист? Вам хочеться нового досвіду, знань, спілкування, але оплатити таку мандрівку з власної кишені немає змоги? Тоді, напевно, вам потрібно шукати програму, семінар, конференцію, на участь у якій можна виграти стипендію.
Можливостей багато: різноманітні організації, інститути та фонди з різних країн засипають привабливими пропозиціями для студентів, викладачів або просто людей, які хочуть розвиватися. Пройти сито відборів нелегко. На що треба звертати увагу аплікантові, кореспондент «ВЗ» розпитала учасницю багатьох іноземних програм та навчань, викладачку НУ «Львівська політехніка», менеджера проектів Інституту досліджень соціального капіталу Богдану Гурій. Пані Богдана навіть не може точно порахувати усіх іноземних програм, семінарів, навчань, на яких побувала. «Інколи буває, що цілий рік не їду, а наступного року — раз за разом», – зауважила вона.
Не треба розчаровуватися, якщо з першого разу не пройдеш, я багато разів пробувала, перш ніж вдалося, – веде далі моя співрозмовниця. – Самі ж організатори закликають не розчаровуватися і пробувати ще раз. Нещодавно спілкувалася з організаторами програми, на яку минулого року не могла потрапити. Розмова була про інше, але принагідно згадала про свою невдачу. Вони ж мені: «А чому ви цього року не пробували?».
Зазвичай кандидати отримують завдання написати есе. Над ним треба особливо попрацювати, адже на есе звертається найпильніша увага конкурсної комісії. Саме в есе аплікант має змогу розкрити себе та свої особисті якості, розумові та творчі здібності, уміння грамотно і чітко висловлювати свої думки тощо. Якщо в аплікаційній формі учасникам потрібно дотримуватись формальних вимог, до прикладу, якщо в анкеті вам запропонують вказати рік народження, а поруч – скільки вам років, обов’язково заповніть обидва пункти. Ніхто не буде за роком народження вираховувати ваш вік, а стипендії та програми часто мають вікові обмеження. Натомість в есе усі ці формальні вимоги вже не діють. Тут потрібно застосовувати як ваші знання, так і вже набутий життєвий досвід. Зокрема, потрібно вибрати найбільш знайому вам тему, щоб ви змогли писати про неї від себе, натхненно та зі знанням, вносячи свої яскраві, точні переживання, емоції та почуття. Ті люди, котрі читатимуть ваше есе, мають побачити за ним цікаву унікальну особистість з великим потенціалом. Саме тому у вашому есе має бути відображено, як ви можете застосувати отриманий досвід після повернення в Україну.
«Я зробила спробу проаналізувати есе, яке не принесло мені перемоги. Зрозуміла свою помилку: у деталях розповіла про роботу в Україні (яка дотична до теми програми), але не закцентувала на перспективі, яку мені може дати саме це навчання. Робота над помилками – важливий компонент успіху. Ті, хто відбирає людей, не мають звички пояснювати, чому один пройшов, а інший — пролетів. Вам прийде стандартна відповідь «Ви також дуже сильний учасник, але…». Часто мені на перевірку приносять есе мої студенти. Типова помилка – надто прямі «зізнання»: «Я хочу взяти участь у цьому навчанні, бо мрію познайомитися з таким-то професором». Дехто пише: «Я хочу вивчити мову». Кожна програма має мету, і зазвичай ця мета — не вдосконалення мови. Навпаки, їдучи, ви вже повинні мати добрий рівень іноземної.
Наприклад, зараз Інститут досліджень соціального капіталу разом із Представництвом Австрійської служби академічних обмінів (OeAD) у Львові здійснює відбір стипендіатів на участь у тижневій мовній школі в Австрії, яка буде відбуватись у м. Відні 19-25 серпня 2012 року. Програмою школи передбачено 15 годин навчання про життя, відпочинок та освіту у Відні, зустріч з представниками служби академічних обмінів (ОеАD), надання вичерпної інформації про магістерські та стипендійні програми навчання у Відні; роботу в групах з німецькомовним туром, зйомки власного «німецькомовного» фільму, екскурсію в штаб-квартиру ООН та проведення квесту визначними місцями Відня. Якщо вибореш стипендію — поїдеш безкоштовно.
Одним із критеріїв відбору є написання есе на одну із запропонованих тем, наприклад, «Навчання в Австрії: процес вступу». Для того, щоб перемогти, недостатньо просто описати формальні сторони процесу вступу у цій країні. Незважаючи на те, що школа «мовна», організатори очікують від учасника більшого практичного втілення своїх знань та навичок, хочуть побачити, як учасники зможуть використати свої мовні знання в реальних життєвих ситуаціях. В есе від учасників очікують не лише теоретичного аналізу освітньої системи Австрії. Варто проаналізувати свої шанси на вступ до закордонного вузу, розповісти про свої сильні та слабкі сторони при вступі до австрійського вузу. В есе має переважати опис конкретно проробленої аплікантом роботи, а не лише бажання поїхати за кордон.
«Інша помилка, яку я помітила в есе своїх студентів, сухість викладу. «Я навчався в такому-то вузі, писав наукову роботу на таку-ось тему». «Сухе» есе не зачепить і людини, яка за день перечитує сотні таких робіт. Не побачивши нічого цікавого, вона просто кине його читати напівдорозі. Наситіть свою роботу емоціями, прикладами з життя».
Перш ніж подавати документи, Богдана радить поспілкуватися із кимось, хто уже брав участь у такій програмі: «Перегляньте форуми, інтернет-спільноти, розпитайте людей, бо їхні поради — безцінні. Часто перед оголошенням конкурсу відбуваються міні-тренінги, де дають поради, як краще заповнити комплект документів», – додала Богдана Гурій.
Тим, хто їде у такі поїздки, не слід розраховувати на розкішні умови проживання. Можуть поселити у хостелі, де буде кілька сусідок. Якщо навчання орієнтоване на студента, який хоче в майбутньому продовжувати навчання за кордоном, потрібно відразу підготувати його до реальних польових умов. Приїхавши в іншу державу у ролі студента, він не матиме надлишку грошей (хіба якщо він з дуже багатої родини), розкішної квартири. Доведеться самому собі пробивати шлях, підпрацьовувати, щоб мати за що жити.
«Як своїх студентів, так і всіх молодих людей я спонукаю до участі в таких програмах. Хочу, щоб вони розуміли: досвід та враження, які вони отримають там, — безцінні».
Ольга ЧИТАЙЛО
Джерело: http://www.wz.lviv.ua/articles/107818